Міс Петігрю живе одним днем

Саме так називається фільм 2008 року.
На перший погляд - звичайний, милий, простий і смішний. З прекрасним джазовим фоном та шикарною атмосферою інтер'єрів 1930-х, що наповнені жінками в прекрасних сукнях.
Але ще він про стосунки чоловіків та жінок, про важливість щасливого випадку, про легковажність та моральність. І про бенкет на порозі чуми...

Дивиться легко, приємно, місцями весело, місцями сумно. Хоча частіше весело, бо все ж це - комедія.

А ще- фільм знятий за книгою Уініфред Ватсон
. Я трохи перебіглась текстом - це має бути мила, приємна легка книга. Якраз під каву з пледом :)

Можливості?!

Чи готові ми до можливостей? Чи є вікові обмеження для цього? Що нам потрібно для щастя? І як довго триватиме той чи інший період життя?
Це нікому не відомо. Нема точних дат. Нема гарантій. І навіть слово "пенсія" не значить "спокій, відпочинок та стабільність".
На цю тему порекомендую два фільми: " Готель Меріголд: найкращий з екзотичних"(2011) та "Готель Меріголд. Заселення продовжується" (2015)
Перший - зовні здавалося б легка проста історія, але насправді - глибокий філософський зміст і цілий перелік тем для роздумів. Другий - не настільки глибокий, радше цікава картинка задля продовження  кассової стрічки, правда, ненав'язлива, нестандартна, приємна для ока. Та одна фраза про те, що "найстрашніше, що може собі заподіяти людина - це жалість до самого себе. Яка затягує, руйнує і її дуже важко позбутися. " , здатна змусити задуматися на весь день.
Але все ж основна ідея: навіть в 79 років можна круто змінити життя і бути щасливим. Головне - не опиратися їм, бути відкритим і уважним.
Хороші, небанальні фільми, які можна дивитися всією родиною, щоправда, дітям вони навряд будуть цікаві. Приємний британський гумор, намішаний з кумедною індійською прямолінійною безпосередністю викличуть не одну посмішку.