пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

Автобіографія Агати Крісті

Ніколи не читала автобіографій і мемуарів.
Ні, не так - ніколи їх не дочитувала. Навіть до половини.
І книги Агати Крісті - лише пам'ятаю, що читала. Давно. Ні назв, ні суті, ні кількості абсолютно не пригадую. Лише дивилась екранізації про Еркюля Пуаро.
Мені порекомендували, і я, лише задля розширення власних читацьких обріїв, вирішила спробувати.
Аж ніяк не очікувала, що ця книга, ні - ця людина, мене так вразить, потішить, зацікавить, надихне і багато чому навчить. Але головне - я дізнаюсь від неї і про неї стільки цікавого. І зрозумію, що тоді, 100 років тому, люди були більш відкритими для всього нового, більш відчайдушними, мали кращу фантазію та просто нескінченну багату уяву і різнобарвну палітру почуттів.
Певне, стільки цитат, як в цій книзі, я ще не виділяла в жодній з прочитаних мною до цього. Принаймні, на електронній книжці ).

Так незвично і цікаво, пізнавально та емоційно тривало для мене прочитання думок жінки, одяг якої встиг еволюціонувати від довгих, пишних, закритих, багато оздоблених суконь до простеньких по коліно. Яка навіть застала популярність бікіні, а в 20-ті роки змогла оцінити зручність нашого сучасного "закритого" купальника і навіть займалась серфінгом (шок для мене!). Яка водила авто та зналась на фармацевтиці, здійснила навколосвітню подорож та багато років прожила в археологічних експедиціях.

Захоплююсь її мамою, яка дозволила дитині летіти на аероплані, десь в 1912 чи 1914 році! Чи багато з нас дозволили б дитині покататись на новенькому, не дуже опробуваному космічному кораблі?
Я навіть гадки не мала, що Агата Крісті має такий великий, ні, величезний літературний доробок. Перелік творів вражає. І дивуватись варто, якщо згадати, що сама авторка на початку не дуже вірила в свій талант, в успіх. Але вперто продовжувала писати, продовжувала надсилати видавцям, хоч і не дуже сподівалась,  і навіть не розуміла, задля чого. Просто - пробувала. Пробувала знайти себе.
А якщо ще й взяти до уваги, що освіти в нашому класичному розумінні вона не мала - можна отримати хорошу тему для диспуту. Це було лиш хаотичне отримання знань то тут, то там, то звідти. Але із задоволенням, з цікавістю.
І що в результаті? Численні подорожі, знайомства, різноманітні інтереси, книги, події особисті та світові зформували таку особистість, таку цікаву, щиру, відкриту світу, знанням і враженням жінку.
Не знаю, чи дійде в мене хід коли небудь прочитати її твори, але ця книга пам'ятатиметься, певне, завжди.
Залишу тут, певне, лиш одну цитату, яку виділила найпершою: "Найбільше щастя, яке випадає людині в житті - це щасливе дитинство".