"Я не знаю, як вона робить це"

Книгу я прочитала раніше, 3 роки тому. І фільм бачила вперше щойно він з"явився.
Якщо говорити про відповідність "книга-фільм" - то вона хіба в головній темі, в головних дійових особах, в деяких подіях. Місце змінене з Англії на США - і це вже накладає свій великий відбиток. Фільм не схожий, і, пам"ятаю, він залишив першого разу негативні враження, хоча розумію - щоб показати все те, про що йшлось в книзі - треба робити насичений міні-серіал.
Зараз вирішила книгу не перечитувати, а фільм - переглянула знову. І знаєте, залишає досить милий післясмак. Принаймні, для перегляду з кавою та цукерками - супер. Ну і звичайний гамериканський позитив - куди ж без нього. Я теж - жонглер.
посилання

Ну а про книгу... Це мої думки трирічної давнини: "Мушу сказати, що для мене ця тема дуже актуальна, до того ж, ситуація немов би списана з мого нинішнього життя, лише в реаліях Англії. Я теж маю двох маленьких діток, няню, чоловіка, який багато працює, але, нажаль, не так багато заробляє, і я - забігана , замучена мама, котра працює ще й по ночах вдома і мотається по відрядженнях, аби забезпечити своїм діткам хороший рівень життя та ремонт в помешканні (геть як головна героїня). Я теж дійшла рішення про те, що полишатиму таку роботу і такий спосіб життя заради сім"ї та дітей ще до того, як взагалі прочитала про існування цієї книги.
Ця книга стала для мене як опора, як підтримка, як підтвердження правильності прийнятого рішення. Хоча я в своєму рішенні не така категорична, як Кейт, - я вирішила продовжити працювати вдома, за зручним для мене графіком і обходитися без няні.
До речі, про нянь... Мені дуже сподобалась думка, що в нас час не няня є прислугою, а сама працююча мама почувається такою: "Говорят, поведение с прислугой – слабое место всех бизнес дам моего поколения. Не согласна. Проблема в другом: бизнес дамы моего поколения и есть прислуга.  Униженно благодарные за любую помощь по дому, за которую платим из собственного кармана, мы сами же норовим переделать и всю основную работу." 100%. В яблучко. Ми хочемо якнайкращого для своєї родини, пашемо, витрачаємо сили та здоров"я, і все одно почуваємося винними перед своїми рідними, особливо перед дітьми.
А взагалі перелік "точок зіткнення" можна продовжувати без кінця. Це і постійна забудькуватість, і нерозуміння з боку родичів, особливо чоловікових :) , і нерівність статей на роботі (в нас теж чоловіки за тей же (або й менший) обсях роботи, отримують більше принаймні в 2 рази).
Кейт так і не змогла стати 100%-вою домогосподаркою. Для таких жінок дуже важливо почуватися потрібними в професійному плані - адже, як резонно підмітила Еллісон Пірсон, - для чого тоді потрібно було стільки навчатися, працювати, самовдосконалюватися в професії?"