середа, 28 вересня 2016 р.

Занадто великий щоби рухнути

Ось так я би переклала назву фільма "Крах неприйнятний: рятуючи Волл-стріт" ("Too big to fail", 2011).
Якщо ви економіст за освітою, чи вам цікава суть економічних процесів у великих світових маштабах, чи ви хочете, аби під час перегляду мізки працювали, або вищеперелічене все одразу - тоді фільм для вас.
Як для мене, людини з економічною освітою, що прагне працювати мізками під час перегляду фільму, - його потрібно, мабуть, переглянути хоча б двічі, або з повторами. Щоб встигати слідкувати за неймовірною кількістю дійових осіб і мати розуміння їх місця в сюжеті цієї історії. Адже фільм, можна сказати, історичний: художньо оформлена історія краху банків США в 2008 року.
Звичайно, щодо всіх подібних історій можна сказати, що проблеми величезні, а вирішують їх люди, і який же то треба мати розум, інтелект та рівень відповідальності, щоби здійснювати подібні подвиги в ніби безнадійних ситуаціях. Але я ще для себе зауважила, що навіть на таких рівнях посад та положення в ієрархії, не зважаючи на всі ті круті абревіатури COO, СFO, CEO в назвах посад, люди залишаються всього лиш людьми: теж помиляються, не беруть до уваги здавалося б дуже важливі моменти. Ідеальних людей не існує. Є відповідальні і патріотичні. А є - бюрократичні.
Тож, якщо наважитесь - приємної роботи вашим мізкам! :)

Немає коментарів:

Дописати коментар