"Плакальний фільм" ,як колись казала одна знайома маленька дівчинка.
Щодо відповідності категорії - то така слабенька казка. Але повчальна. А казки ж і мають бути повчальними, правда?
Правдиво підмічено: зі старшими дітьми ми робимо помилки, а з молодшими... - інші помилки. І часто батьки вимагають від дітей того, чого самі не мали ,чого прагнули і не досягли.
І правда, що діти можуть стати рушіями особистісного прогресу батьків. Вони роблять щось чи то "заради дітей", чи як Гріни - "показати дитині, що її батьки це можуть".
Сподобалась їх позиція, що вони "просто хотіли дати Тімоті щасливе дитинство" (нескромно, але я саме так і думаю. Просто хочу, щоб вони мали щасливі спогади, були веселими і цікавились життям)
Важко бути не таким як всі ,але ж як цікаво :)
"Йти вперед і не здаватись!"
Немає коментарів:
Дописати коментар