Переглянула один неймовірно сильний емоційний фільм і зі свіжими враженнями пишу. Так, відразу посеред ночі.
Два великі дари людині від Бога, що відрізняють нас від інших ссавців - любов і дружба. Які дають нам силу, спогади, ностальгію, почуття, надію, сподівання, віру. Які підтримують в потрібний момент і підштовхують у вірному напрямку... Без яких людині важче жити, ніж без смачного шоколаду, останньої цигарки, першої кави і навіть скоринки свіженького хліба...
Неймовірно кольорова атмосфера фільму - море, літо - ще й прекрасно забарвлена відмінною, якісною музикою, яку особливо оцінять ті, кому нині вже добряче за ....дцять.
Так, хепіенд там не намалювався... Я наревілася... Але це були сльози очищення. Ті, що дають емоційну розрядку. Яким вдячний.
Більше не маю що написати. Бо його потрібно просто подивитись. І насолодитись.
За що люблю кінематограф. Особливо французьський )
P.S.: маленька ремарка - фільм 2010 року, задля полегшення пошуку.
Немає коментарів:
Дописати коментар